У вечірньому саду впала перша зірка і перетворилася на Зоряного птаха. 
Та от біда – той птах ніяк не міг пригадати свою пісню. Кожен мешканець саду вчив його своєї мови, але жодна з них не пасувала Зоряному птаху. Ця книга лагідно пояснює важливість власного голосу. Це історія про шлях до свого коріння і себе справжнього попри різноголосі думки оточення.